Застосування функціонально-вартісного аналізу при проектуванні нових виробів

Вступ.

1. Основні риси та принципи функціонально-вартісного аналізу (ФВА).

2. Особливості застосування функціонально-вартісного аналізу при проектуванні нових виробів.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції.

ФВА проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

ФВА передбачає мінімізацію витрат ресурсів у процесі виробництва за рахунок поліпшення конструкції виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення додаткових чи зайвих витрат, раціоналізації технології та використання ефективних матеріалів. Для здійснення цього аналізу використовується звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна й позаоблікова інформація.

1. Основні риси та принципи функціонально-вартісного аналізу (ФВА)

ФВА являє собою евристичний метод дослідження функцій об’єкта, що направлений на оптимізацію техніко-економічних параметрів на всіх стадіях життєвого циклу. Для ФВА характерні наступні риси [3, с.11]:

— Функціональний підхід, згідно з яким кожний об’єкт розглядається як комплекс функцій для більш повного та економічного задоволення потреб їх споживачів (при цьому функції враховуються як сутність об’єкта, а самі об’єкти – як одна з можливих форм її прояву).

— Принцип системності, при якому функції розглядаються з системних позицій із виділенням функцій зовнішніх та внутрішніх, загально об’єктних та внутрішньо об’єктних і т.п. функції, які відображають поведінку об’єкта оцінюють з точки зору їх значення, витрат та ступеня їх виконання. Шляхом порівняння таких рис виявляються надто затратні, що погано (недостатньо) виконуються або, навпаки, що виконуються вище потрібного рівня. Таким чином, визначаються напрямки та області подальшого росту ефективності використання об’єкта аналізу. Розв’язання проблеми – як інакше, краще, ефективніше досягнути виконання конкретної функції, здійснюється в подальшому за допомогою комплексу методів активізації творчого мислення.

— Принцип безперервного зіставлення значимості функцій та витрат на їх реалізацію, виділення найбільш вартісних функцій та зон, з’ясування функціональних надлишків.

— Принцип колективної творчості, який припускає участь в проведенні ФВА групи спеціалістів різного профілю, активне використання широкого арсеналу методів, що стимулюють творче мислення, вироблення нестандартних рішень (морфологічний метод, “мозковий штурм”, синектика алгоритм вирішення винахідницьких задач (АВВЗ), метод контрольних запитань і т. ін.).

— Принцип універсальності, що дозволяє використовувати ФВА практично у всіх сферах людської діяльності, які пов’язані із витратами.

— Метою кожного конкретного випадку використання ФВА є досягнення оптимуму користі при мінімальних витратах.

— Функціонально-вартісний аналіз може бути упроваджений там, де є змога забезпечити функцію доцільною діяльністю людей та де результати їх праці можуть бути отримані більше ніж одним способом.

ФВА — це метод одночасного і взаємозв'язаного дослідження функції об'єкта і вартості цих функцій. Функції і їхня вартість становлять об'єкт ФВА.

Під функціями розуміють споживчі властивості (якість) об'єкта. Вони поділяються на п'ять груп: 1) головні функції, що виражають призначення об'єкта; 2) основні функції, що забезпечують виконання головних; 3) допоміжні функції, що допомагають реалізувати основні; 4) зайві або непотрібні функції і 5) шкідливі функції. ФВА виходить із засадного принципу можливості усунення зайвих чи додаткових функцій, виконуваних виробами, тобто можливості зниження праце-, матеріало- і енергомісткості, а відтак, і собівартості виробів. Зайві функції виникають унаслідок зміни призначення виробу, появи інших виробів, що виконують аналогічні функції, зміни традиційних поглядів на призначення виробу та з інших причин[2, c. 27-28].

ФВА проводять групи спеціалістів. До цих груп входять економісти, конструктори й технологи. ФВА проводиться в кілька етапів: інформаційно-підготовчий, аналітичний, творчий, дослідний і впроваджувальний. Економісти виконують перші два етапи, серед яких дуже важливим є аналітичний, коли проводиться аналіз функцій з погляду їхнього техніко-економічного призначення і виробничих витрат. Головне завдання групи — виявлення оптимального співвідношення між споживчою вартістю об'єкта і витратами на його виготовлення. Необхідно домагатися того, щоб споживча вартість об'єкта зростала, а витрати на нього скорочувались.

Фінансово-економічний аналіз здійснюють фінансові та кредитні органи. Фінансові установи проводять, в основному, зовнішній аналіз діяльності підприємств на підставі квартальної і річної звітності, звертаючи головну увагу на фінансові результати: виконання фінансового плану, ефективність використання фінансових ресурсів, рентабельність, платоспроможність, виконання зобов'язань перед бюджетом, фінансовий стан і резерви його поліпшення, збільшення платежів до бюджету. Такий аналіз проводиться одночасно з аналізом виконання виробничої програми.

Головною передумовою застосування ФВА є проведення маркетингового аналізу потреб ринку та потенційного попиту. Саме результати маркетингових досліджень уможливлюють створення функціональної моделі виробу, яка відповідає вимогам споживачів нового для фірми ринкового сегмента. Після реалізації функціональної моделі в конкретному товарі слід очікувати успішного продажу модифікованого товару новому контингентові споживачів.

Отже, на підготовчому етапі здійснення інверсної форми ФВА вирішальну роль відіграє сегментування ринку та вибір нових сегментів з метою перетворення їх на цільові. Інколи цій меті можуть передувати зміни виробничого та збутового потенціалу фірми. У такому разі об’єкт ФВА визначається наявністю нового сегмента, а кінцева мета аналізу передбачає пошук нових функцій та нового рівня якості відповідно до вимог нових споживачів. Є суттєві особливості також і в інформаційному забезпеченні інверсної форми ФВА, що пояснюється необхідністю проведення обстежень споживачів у нових сегментах ринку. Подоланню цих ускладнень сприяє більш глибоке вивчення технічних та технологічних особливостей виробу, який передбачається модернізувати[6, c. 153-156].

Формування нової функціональної моделі майбутнього виробу здійснюється на аналітичному етапі. Інверсна форма ФВА передбачає розв’язання цього завдання додаванням до вихідного набору вже існуючих зовнішніх функцій виробу (об’єкта аналізу) нових функціональних властивостей, які відповідають вимогам споживачів цільового ринкового сегмента. Це означає, що нова функціональна модель виробу складається зі старих і нових функцій, котрі мають значення для споживачів майбутнього цільового ринку. При цьому перехід виробу до нового сегмента може супроводжуватися не тільки появою нових функцій, а й утратою певних «традиційних» властивостей та функцій виробу.

Головні процедури інверсної форми ФВА мають такий вигляд.

1.Проведення аналізу потреб та попиту.

2.Формулювання мети аналізу.

3.Визначення функції об’єкта застосування.

4.Класифікація функцій (визначення потенційних функцій).

5.Функціональний опис об’єкта (загальна функціональна модель).

6.Визначення досліджуваної сукупності систем — споживачів.

7.З’ясування функції систем та їхніх елементів.

8.Складання функціонального опису систем.

9.Формулювання вимог цих систем та їхньої значущості.

10.Вибір групи ознак та міри подібності об’єктів і систем.

11.Об’єднання функції об’єкта і систем за рівнем подібності.

12.Розроблення узагальненого функціонального опису (об’єкти-системи), побудова морфологічної карти.

13.Визначення обмежень стосовно матеріальних носіїв функцій та їхніх зв’язків.

14.Вибір критеріїв порівнювання варіантів (об’єкт — система).

15.Обмеження пошукового простору варіантів.

16.Визначення допустимих витрат на реалізацію функцій об’єкта за умов виробничої системи.

17.Оцінка інтегрального показника якості для різних варіантів.

18.Перевірка на відповідність обмеженням.

19.Визначення умов запровадження об’єкта в системи.

20.Кінцевий вибір варіанта сфери застосування об’єкта.

Можливий варіант алгоритму проведення процедур інверсної форми ФВА показаний на рис.1

ФВА проводиться в кілька етапів: інформаційно-підготовчий, аналітичний, творчий, дослідний і впроваджувальний. Економісти виконують перші два етапи, серед яких дуже важливим є аналітичний, коли проводиться аналіз функцій з погляду їхнього техніко-економічного призначення і виробничих витрат. Головне завдання групи — виявлення оптимального співвідношення між споживчою вартістю об'єкта і витратами на його виготовлення. Необхідно домагатися того, щоб споживча вартість об'єкта зростала, а витрати на нього скорочувались[7, c. 127-129].

2. Особливості застосування функціонально-вартісного аналізу при проектуванні нових виробів

Одним з методів удосконалювання будь-якого об'єкта на всіх стадіях життєвого циклу є функціонально-вартісний аналіз (ФВА).

Функціонально-вартісний аналіз — це метод комплексного техніко-економічного дослідження об'єкта з метою розвитку його корисних функцій при оптимальному співвідношенні між їхньою значимістю для споживача і витратами на їхнє здійснення.

Метод ФВА застосовується промисловими компаніями США, Англії, Франції й інших країн з розвитий ринковою економікою.

Метод ФВА розроблений у США і вперше застосований у 1947 р. у компанії «Дженерал Електрик». Інженер Лоуренс Д. Майлс прийшов до висновку, що зниження витрат виробництва треба починати з аналізу використовуємих властивостей виробу і технічних функцій складових його частин. У центр уваги ставилося питання, наскільки виправдані витрати з урахуванням отриманих властивостей товару, що задовольняють ті чи інші запити і потреби. Для одержання відповідних властивостей товару необхідні визначені витрати, тому важливі пропорції між корисністю окремих властивостей і понесених витрат.

Не усі властивості товару є дуже корисними В зв'язку з цим потрібно провести аналіз, використовуючи принцип Ейзенхауера за схемою АВС. Необхідно виділити головні (А), другорядні (У) непотрібні чи зайві функції (З). Засобу варто затрачати на одержання головних функцій, у визначеній мері — на другорядні (У). Витрат на одержання зайвих функцій потрібно уникати.

Виключення зайвих функцій дозволяє знизити витрати на виробництво продукції при одночасному чи скороченні навіть підвищенні якості.

Об'єктами ФВА можуть бути використовуємі властивості виробу як у цілому, так і його окремих частин (вузлів, груп деталей, окремих деталей і т.п.).

Всебічний і детальний аналіз використовуємих властивостей виробу, технічних функцій складових його частин" і зв'язаних з ними витрат не може бути виконаний одним фахівцем. До проведення ФВА рекомендується залучати фахівців різних відділів, що беруть участь у розробці, виробництві, маркетингу і збуті продукції. Представники конструкторських бюро можуть запропонувати перспективні розробки з урахуванням попиту. Ці розробки повинні пройти через руки дизайнерів, що враховують естетичні і ергономічні вимоги до майбутнього виробу. Необхідна участь економістів, особливо бухгалтерів, що знають собівартість виробу, її доданки. Фахівці з маркетингу і збуту володіють інформацією про споживчий попит, капризи і коливання моди, розбираються в розміщенні сил конкуруючих фірм. Працівники відділу постачання можуть подати відомості про можливості придбання матеріалів, сировини, що комплектують виробів для розроблювальних виробів[4, c. 48-49].

Тільки колективний, усебічний розгляд проблеми підвищення якості при одночасному зниженні собівартості може гарантувати успіх.

Для цього можуть бути сформовані аналітичні групи фахівців під керівництвом одного з вищих керівників. У задачу цих груп входить вивчення виробів, що є об'єктом ФВА. Створення аналітичної групи — найбільш відповідальна частина підготовчого етапу. Чисельність групи залежить Від розміру підприємства, обсягів майбутньої роботи і її періодичності. Групи можуть збиратися на нараду раз у чи тиждень у двох тижнів і вносити пропозиції в обстановці невимушеності, вільного обговорення висловлених ідей.

Безпосередньою роботою по проведенню ФВА займаються дослідницькі групи, створювані за наказом керівника організації з найбільш кваліфікованих фахівців. У групу повинні входити фахівці різних напрямків, що дозволить розглянути проблеми всебічно, комплексно, у гармонічному зв'язку один з одним. Це важливо для повної і правильної оцінки функцій і витрат по досліджуваному проекті. Однак треба враховувати, що численна група є некерованої.

У західних країнах число учасників дослідницької групи — 5—8 чоловік. Потрібно виходити з того, що ФВА по окремому об'єкті не відноситься до глобальних аналітичних досліджень.

Керівник організації повинний поставити ясну мету перед усією групою і чіткі задачі перед кожним її членом, а також указати терміни початку і закінчення робіт.

Члени дослідницької групи збираються на першу нараду, де їх знайомлять з важливістю і змістом майбутньої роботи. Ефективність наради залежить від поводження керівника під час обговорюваних питань. Має значення і число проведених нарад. Кожна нарада повинна бути добре підготовлено, проводитися по-діловому, з обговоренням конкретних пропозицій і прийняттям діючих рекомендацій.

До проведення ФВА можуть залучатися і консультанти з боку: науковці, викладачі вузів і ін.

Ціль ФВА — зниження витрат на виробництво, проведення робіт і надання послуг при одночасному чи підвищенні збереженні якості виконуваної роботи. Ціль ФВА можна записати математично:

де ПС— використовуєма вартість аналізованого об'єкта, що представляє сукупність його використовуємих властивостей;

3 — витрати на досягнення необхідних використовуємих властивостей.

При проведенні ФВА виходять з того, що аналізовані вироби є товаром, тобто використовуємою вартістю не для виробника, а для споживача. Разом з тим використовуєма вартість не завжди оцінюється кількісними показниками. У випадку якісного і словесного опису (оцінка смакових, естетичних і ергономічних якостей виробу) застосовують бальні оцінки.

Склад і розмір витрат визначають виходячи з витрат, що формують повну собівартість продукції[5, c. 63-65].

ФВА складається з декількох етапів: підготовчий, інформаційний, аналітичний, дослідницький, рекомендаційний.

• На підготовчому етапі уточнюється об'єкт аналізу. Наприклад, як об'єкт дослідження може бути обране виріб, що випускається в масовому порядку або зухвале дорікання у відношенні якості. У першому випадку діє фактор масовості: навіть незначне зниження собівартості одиниці продукції приносить значні суми економії і додаткового прибутку від реалізації продукції. В другому випадку вибирається виріб, що має низьку чи якість високу собівартість у порівнянні з аналогічними вітчизняними чи закордонними зразками. Аналіз подібної ситуації важливий в умовах зовнішньоекономічних зв'язків, що розширюються, коли величезне значення має конкурентоздатність продукції, призначеної на експорт.

Найбільш доцільний ФВА по розроблювальній продукції, ще не запущеної у виробництво. Тут є час для внесення змін у конструкцію чи виробу технологію виробництва, перш ніж буде встановлені устаткування й укладені договори на постачання сировини, матеріалів, що комплектують виробів і інструментів.

Об'єкт дослідження вибирається на основі обговорення пропонованих варіантів із залученням фахівців у конкретних областях. Після вибору об'єкта дослідження створюється робоча група з фахівців, найбільш компетентних у проведенні ФВА по даному об'єкті. Про це керівник фірми видає відповідний наказ. Наказом установлюються терміни виконання аналітичних робіт з окремих етапів і відповідальність кожного учасника за конкретну ділянку роботи, визначається винагорода за виконання роботи.

Робота з ФВА буде вважатися виконаної за умови, якщо буде знайдений варіант чи виробу процесу з низькою собівартістю і високою якістю.

• Інформаційний етап припускає збір інформації про досліджуваний об'єкт: призначення; технічні можливості; якість; собівартість.

Вся інформація заноситься в спеціальні чи картки в пам'ять комп'ютера: докладно перелічуються функції окремих деталей, що складають виріб, матеріал, з якого вони виготовлені, собівартість їх. Паралельно для порівняння показується вартість обробки деталі на чи стороні вартість точно такої ж покупної деталі.

Усі служби і відділи підприємства надають у розпорядження групи по ФВА необхідну інформацію про виріб, а також пропозиції по поліпшенню якості виробу і зниженню витрат на його виготовлення. Велике значення надається оцінкам споживачів (якість, надійність, відповідність вимогам моди, естетики, ергономіки і т.п.).

Для наочності корисно представити виріб перед членами дослідницької групи в розібраному виді і демонструвати на спеціальному стенді. Деталі повинні розташовуватися в тім же порядку, у якому вони збираються в готовий виріб. Корисно ознайомитися з аналогічною продукцією конкурентів.

• Аналітичний етап припускає вивчення функцій виробу і витрат на їхнє забезпечення. Розглядається наступний коло питань:

1. Що являє собою виріб?

2. Які його функції?

3. Які функції потрібні і корисні, а також, які функції зайві, що збільшують собівартість?

4. Яка дійсна вартість виробу?

5. Яким повинно стати виріб?

6. Яка була б його нова вартість?

Докладно описуються службові (техніко-експлуатаційні, естетичні, ергономічні) функції виробу в цілому і технічні функції окремих частин (деталей, груп деталей, вузлів). Функції підрозділяються на основні (А), другорядні (У) і непотрібні (З)

Відтинаючи непотрібні функції, одночасно відтинають зайві витрати. Аналіз може бути проведений з використанням наступної схеми (табл. 1):

Одночасно можна побудувати іншу схему, де в підметі таблиці будуть ті ж деталі, а в присудку — витрати на їхнє виробництво по окремих калькуляційних статтях. Потім доцільно перейти до оцінки вагомості функцій і витрат на їхнє забезпечення. Оцінка проводиться з метою з'ясування можливості скорочення витрат у наступних напрямках:

1. Як впливає дана деталь на вартість виробу в цілому?

2. Чи порівнянні витрати на неї з її корисністю?

3. Чи потрібні даної деталі всі її характеристики?

4. Не можна чи подібну деталь виготовити більш дешевим способом?

5. Чи можна аналогічну деталь придбати на стороні по більш низькій ціні?

6. Чи можуть бути окремі її функції перенесені на інші деталі?

І т.д.

По четвертому пункті можуть бути виділені уточнюючі питання: чи можна замінити одні матеріалів іншими, більш дешевими; чи доцільно перемінити постачальника, щоб мати матеріали по більш низькій ціні; не можна чи використовувати принципово нові матеріали.

Питання, зв'язані з обробкою, припускають наступні уточнюючі аспекти: можливість заміни устаткування; зміни операцій; відмовлення від деяких операцій і ін.

На розглянутому етапі визначається питома вага окремих функцій у загальній сукупності використовуємих властивостей виробу і зіставляється з питомою вагою витрат на одержання кожної функції.

Питома вага окремих функцій у загальній сукупності використовуємих властивостей виробу називається коефіцієнтом чи важливості значимості. Функції перелічуються по ступені убування їхньої важливості і зниження питомої ваги в загальній сукупності використовуємих властивостей виробу.

При визначенні коефіцієнтів важливості можуть бути враховані параметри, найбільш важливі для споживача (табл. 2).

Відношення питомої ваги параметра (функції) у витратах до чи значимості важливості параметра (функції) називається коефіцієнтом витрат по окремих функціях.

У прикладі табл. 6.2 найважливіший параметр (функція)! — перша. Зіставивши відповідні витрати з коефіцієнтом важливості, одержуємо коефіцієнт витрат 1,6 (0,80/0,50). Це говорить про те, що витрати на одержання параметра (функції) непорівнянні з важливістю.

У теорії і практиці ФВА виправдане співвідношення між витратами і функцією повинне бути рівним чи близької до 1. Якщо коефіцієнт витрат менше 1, співвідношення вважають більш сприятливим. При коефіцієнті, що перевищує 1, рекомендується вживати заходів по зниженню витрат на одержання параметра (функції).

По параметрах 2, 3, і 4 маємо:

ДО2 = 0,33; ДО3 = 0,33;

ДО4 = 1.

Для визначення значимості параметрів (функцій) можуть бути використані ранжирування і метод експертних оцінок.

На основі проведеного дослідження пропонується кілька варіантів рішення, кожний з який має визначені достоїнства і дає визначений економічний ефект. Ці достоїнства можуть виявитися нерівнозначними: при значному підвищенні якості виробу по одному з варіантів ростуть витрати, а при іншому — знижуються витрати, але якість залишається на колишньому рівні. Мається і третій варіант, при якому якість поліпшується незначно, знижується собівартість, але менше, ніж при другому варіанті. Якому ж варіанту варто віддати перевагу?

Вибір варіанта є одним із самих відповідальних рішень. Тому на етапі аналітичної роботи необхідно провести економічні розрахунки і визначити вплив того чи іншого рішення на собівартість і рентабельність виробу.

Після вибору оптимального варіанта відбувається його захист на рівні керівництва фірми. При цьому для кожного заходу, зв'язаного з розробкою нової продукції, характерні як загальні, так і специфічні роботи з упровадження.

• Дослідницький етап припускає оцінку ідей і варіантів рішень, вироблених на попередніх етапах з метою виключення диспропорцій між функціями і витратами.

• Рекомендаційний етап зв'язаний з добором найбільш прийнятних для даного виробництва варіантів удосконалювання виробу.

• Впроваджувальний етап є заключним, коли враховуються результати рекомендаційного етапу і здійснюється упровадження відібраного варіанта удосконалювання техніки[1, c. 42-45].

Висновки

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) відносять до найбільш ефективних видів аналізу діяльності щодо виявлення резервів економії витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів на виробництво продукції. ФВА проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

ФВА передбачає мінімізацію витрат ресурсів у процесі виробництва за рахунок поліпшення конструкції виробів, удосконалення способів виготовлення деталей і вузлів, виявлення додаткових чи зайвих витрат, раціоналізації технології та використання ефективних матеріалів. Для здійснення цього аналізу використовується звітна, облікова, конструкторсько-технологічна, нормативна й позаоблікова інформація.

ФВА — це метод одночасного і взаємозв'язаного дослідження функції об'єкта і вартості цих функцій. Функції і їхня вартість становлять об'єкт ФВА.

Під функціями розуміють споживчі властивості (якість) об'єкта. Вони поділяються на п'ять груп:

1) головні функції, що виражають призначення об'єкта;

2) основні функції, що забезпечують виконання головних;

3) допоміжні функції, що допомагають реалізувати основні;

4) зайві або непотрібні функції

5) шкідливі функції.

ФВА виходить із засадного принципу можливості усунення зайвих чи додаткових функцій, виконуваних виробами, тобто можливості зниження праце-, матеріало- і енергомісткості, а відтак, і собівартості виробів. Зайві функції виникають унаслідок зміни призначення виробу, появи інших виробів, що виконують аналогічні функції, зміни традиційних поглядів на призначення виробу та з інших причин.

Список використаної літератури

1. Веллентройтер Х. Функционально-стоимостный анализ в рационализации производства: Сокр. пер. с нем./ Хельмут Веллентройтер,. — М.: Экономика, 1994. — 111 с.

2. Голибардов Е. Техника ФСА: монографія/ Е. И. Голибардов, А. В. Кудрявцев, М. И. Синенко. — Киев: Тэхника, 1989. — 238 с.

3. Карпунин М. Функционально-стоимостной анализ в отраслевом управлении эффективностью: уч-бовий посібник/ Михаил Карпунин, Борис Майданчик,. — М.: Экономика, 1993. — 200 с.

4. Крамська А. О. Удосконалення механізму управління товарною політикою підприємства за допомогою функціонально-вартісного аналізу (ФВА) // Легка промисловість. — 2007. — № 3. — С. 48-49

5. Скрипкин О. Функционально-стоимостный анализ при проектировании изделий/ О. Г. Скрипкин. — К.: Тэхника, 1990. — 158 с.

6. Чигринська О. С. Теорія економічного аналізу: Навчальний посібник/ О. С. Чигринська, Т. М. Власюк; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т технологій та дизайну . — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 231 с.

7. Шайтанов В. Функционально-стоимостный анализ в менеджменте: Монография/ Виталий Шайтанов, Виктор Шайтанов,; Федеральное агентство по образованию, Гос. образовательное уч-реждение высшего профессионального образования "ЛГТУ". — Липецк: ЛГТУ, 2005. — 253 с.