АБА́КА, и, ж., архт. Плита (звичайно квадратна), що становить верхню частину капітелі колони. Абака — плоска плита у верхній частині капіталі, на яку безпосередньо опирається архітрав (Архіт. Рад. Укр., 3, 1939,40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 2.