АБСТРАГО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до абстрагува́ти. Закони кібернетики повністю абстраговані від специфіки тих об’єктів, які вона вивчає (Ком. Укр., 11, 1966, 62); // у знач. прикм. Граматичні категорії як абстраговане узагальнення конкретних фактів мови становлять собою історично змінну категорію (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 291).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 6.