АВАНТЮРИ́ЗМ, у, ч. Поведінка, діяльність, що характеризуються ризикованими, безпринципними вчинками а метою досягнення легкого успіху, вигоди; схильність до авантюр (у 1 знач.). Соціал-демократія завжди перестерігатиме від авантюризму і нещадно викриватиме ілюзії, які неминуче закінчуються цілковитим розчаруванням (Ленін, 6, 1949, 164).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 8.