АВРА́Л, у, ч.
1. Спішна робота на судні, в якій бере участь весь особовий склад корабля. На шхуні були.. сімнадцятеро моряків-мисливців. Це все були браві хлопці, .. які могли працювати під час авралу три доби підряд (Трубл., І, 1955, 166).
2. перен., розм. Виконувана всім колективом спішна робота. Ночами підіймалися [бійці] на аврали: траншеї заливало водою (Гончар, III, 1959, 193); Хто-хто, а прокатники знають ціну валкові. Вийде він з ладу або спрацюється — і починається в цеху аврал (Рад. Укр., 11.V 1961, 3).
◊ Оголоси́ти (підня́ти і т. ін.) авра́л: а) викликати всю команду на палубу; б) скли́кати всіх для виконання невідкладної роботи. [Парфен:] Ну, а ми тут у зв’язку з вашим арештом аврал підняли. Скликали оце всіх, кого встигли повідомити… (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 10.