АВТОМАТИ́ЧНО. Присл. до автомати́чний. Двері відчинилися автоматично: загув маленький моторчик, і замок відсунувся (Собко, Серце, 1952, 25); Спеціальне гальмувальне приладдя автоматично зупиняє весь поїзд (Донч., 1, 1956, 475); Владко автоматично простягнув руку до паперу (Фр., VI, 1951, 317); Дзвінок телефону пролунав над самим вухом у Саїда. Майже автоматично взяв трубку, як звик у себе в кабінеті (Ле, Міжгір’я, 1953, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 12.