АГА́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Погоджуючись із співрозмовником або потверджуючи його слова, говорити часто "ага". Порох, подумавши трохи, знову писав, ..знову одгаркувався, агакав та егекав… (Мирний, II, 1954, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 15.