АГА́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до ага́т; // Власт. агатові, схожий на агат. Хороші очі втратили агатовий полиск (Л. Укр., III, 1952, 710); Теплим промінням засвітились у дівчинки чорні, агатові очі (Мас., Життя… 1960, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 15.