АГРОНО́М, а, ч. Фахівець з агрономії. Уважне вивчення місцевих умов, творче застосування прогресивних агротехнічних заходів, поширення передового досвіду — такі найважливіші вимоги, що стоять перед кожним агрономом (Рад. Укр., 5. IV 1957, 1); Скорити сили матері-природи, стократ помножити її щедроту Взялись геологи і агрономи (Рильський, ІІІ, 1961, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 18.