АКРОБА́Т, а, ч. Вправний гімнаст, виконавець складних гімнастичних номерів у цирку. Чутка про мандрівних акробатів облетіла слободу з дивовижною швидкістю (Шиян, Баланда, 1957, 128); Стрімчасті стіни, їх не подолає найспритніший акробат (Кач., II, 1958, 332); * У порівн. Зіскочивши з сідла, Вася спочатку не втримався на ногах від страшного болю і впав. Але ту ж мить звівся на руки і, мов акробат, млинком перекинув власне тіло через себе вбік, вихоплюючись з-під коня (Гончар, III, 1959, 223).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 28.