АЛЕГОРИ́ЧНИЙ, а, е. Який має в собі алегорію; образно виражений. "Каменярі" — се алегоричний образ громади працівників, що спільною важкою працею ламають скелю для промощення дороги (Фр., XVI, 1955, 401); В байці зберігаються вироблені народною творчістю гничкі алегоричні засоби (Літ. газ., 29.VII 1958,3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 33.