АЛЮМІ́НІЄВИЙ, а, е. Прикм. до алюмі́ній. Алюмінієві поклади; // Зробл. з алюмінію. Незабаром принесли з кухні велику алюмінієву миску з водою і поставили її на стіл (Донч., II, 1956, 374); // Признач. для здобування алюмінію з руди. В роки соціалістичної індустріалізації в нашій країні виросла потужна металургійна, алюмінієва, машинобудівна та інші галузі промисловості (Рад. Укр., 30.VІ 1957, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 35.