АЛІМЕ́НТИ, ів, мн. Кошти на утримання, що виплачуються за законом непрацездатним членам сім’ї (дітям, батькам та ін.) особами, зв’язаними з ними відносинами спорідненості або свояцтва. Реєстрація шлюбу є безумовним доказом шлюбу при розв’язанні таких важливих для сім’ї питань, як стягнення аліментів, поділ майна (Рад. суд охороняє права.., 1954, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 34.