АНГІДРИ́Д, у, ч. Безводний (кислотний) окис, який при сполученні з водою утворює кислоту. При горінні фосфористого водню утворюються фосфорний ангідрид і вода (Заг. хімія, 1955, 369).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 44.