АНОНІ́М, а, ч.
1. Автор листа або твору, який не назвав свого прізвища. Не звертаюся просто до редакції, бо знаю з досвіду, що практичніше звертатись до одної виразної особи, ніж до.. аноніма (Л. Укр., V, 1956, 379); Овсянюку передали з залу записку.., писав якийсь анонім (Веч. Київ, 13.VI 1961, 2).
2. Лист або твір, на якому не зазначене прізвище автора; лист або твір невідомого автора. Вражена неприємним передчуттям, [Леся] розгорнула [листі] і найперше подивилась на підпис. "Приятель". Перший порух був спалити анонім (Вільде, На порозі, 1955, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 47.