АНТАГОНІ́СТ, а, ч.
1. Непримиренний противник. Лев і ягня та інші їм подібні антагоністи мирно лежали під одним кущиком (Л. Укр., V, 1956, 200).
2. перев. мн., біол. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним. Успішно застосовуються в медицині здобуті недавно з культур мікробів-антагоністів різноманітні антибіотики — пеніцилін, стрептоміцин і багато інших (Наука.., 11, 1956, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 48.