АНТИПАСА́ТИ, ів, мн., геогр. У тропіках — повітряні течії у верхніх шарах атмосфери (на висоті 5 — 10 км), що мають протилежний до пасатів напрям. Внаслідок нерівномірного баричного рельєфу виникають вітри — пасати й антипасати (Курс заг. геол., 1947, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 50.