АНТИТОКСИ́НИ, ів, мн. (одн. антитокси́н, у, ч.), біох. Речовини, що утворюються в організмі внаслідок дії токсинів і оберігають організм від отруєння ними; // Препарати, що мають такі самі властивості. — Євгене Вікторовичу! Швидше антитоксин! Може, ще можна врятувати [хвору] (Ле, Міжгір’я, 1953, 212).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 51.