АНТИТІЛА́, і́л, мн. (одн. антиті́ло, а, с.), біох. Речовини, що утворюються в організмі внаслідок введення в нього сторонніх білків, бактерій та ін. Чудова здатність крові людей, що перенесли інфекційне захворювання, утворювати згубні для мікробів або вірусів речовини — антитіла — відома давно і широко застосовується у медичній практиці (Наука.., 11, 1963, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 50.