АНТИЦИКЛО́Н, у, ч., метеор. Ділянка високого атмосферного тиску, від центру якої розходяться спадні потоки повітря; протилежне циклон. Погода в антициклонах бував малохмарна, суха; на рівнинах вона жарка літом і холодна зимою (Фіз. геогр., 7, 1957, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 51.