АНТОНІМІ́Я, ї, ж. Протилежність слів, морфем, фразеологічних одиниць і т. ін. за значенням. На основі протиставлювального переосмислення стає можливим досягнення ефекту іронії, побудованого на явищі антонімії в межах прислів’їв та приказок (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 666.