АНТРОПОНІ́МІЯ, ї, ж. Сукупність власних назв людей. Притчі і легенди [І. Франка] становлять інтерес своєю топонімією і антропонімією, що вказує на літературно-мовні джерела цих творів (Курс іст. укр. літ. мови, I, 1958, 504).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 667.