АНІЧОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм. Варіант займенника нічогісінько, вживаний для підсилення. Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам. Хоч би тобі одна благородна думка, хоч би одно людське слово! Анічогісінько (Коцюб., III, 1956, 154); — Я анічогісінько не второпаю.. Розкажіть же.., як ви тут опинилися (Смолич, І, 1958, 104); — Бачили що-небудь?— питаю я їх. — Анічогісінько не бачили! (Вишня, II, 1956, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 47.