АПЛОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Плескати в долоні на знак схвалення або вітання. Оркестр, скінчив грати, слухачі, хоч їх було й небагато, від душі аплодували (Дмит., Розлука, 1957, 311); * Образно. Весь світ з захопленням аплодує першому польотові людини в космос — радянської людини (Літ. газ., 25.IV 1961, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 54.