Що oзначає слово - "апокрифи"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


апо́крифи (від грецьк. apokryphos — «таємне, заповідне») — велика гру­па християнського епосу, пов’яза­на із сюжетами Святого Письма, Житіями святих, версіями першо-початку світу тощо; одна із давніх українських легенд-апокрифів роз­повідає: «Бог виліпив людину з глини та й поставив сушитися, а собаці наказав стерегти її; собака довго стеріг, але потім заснув; ди­явол підгледів це, підійшов до лю­дини, розірвав їй груди і наплював туди; побачивши це, Бог удихнув у людину живу душу; так у людину було закладене Боже й дияволове, і вона й тепер, кашляючи, харкає»; до апокрифів належать «Волховник» (XV ст.) як збірник народних прикмет, «Ранник» (XIV—XV ст.) як збірник передбачень, «Зелійник» як опис чарівних і цілющихтрав, «Колядник» (XIII—XV ст.) як книга прикмет, «Лунники» (XV, XVII ст.) як книги ворожінь, «Ча­рівник» як книга сказань та ін.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 16-17.