АПРОБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.
1. книжн. Давати апробацію, офіційно схвалювати, затверджувати що-небудь. Редактор покликаний.. допомагати перекладачеві і апробувати його роботу (Перв., З щоденника.., 1956, 53).
2. с.-г. Робити апробацію (в 2 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 56.