АРБАЛЕ́Т, а, ч.
1. Старовинна зброя, що має форму лука для метання стріл, каменів і т. ін.; самостріл.
2. мисл. Рушниця для полювання під водою.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 57.