АРЕШТА́НТКА, и, ж. Жін. до арешта́нт. До двох арештанток-бабів ще третю пан ключник привів (Фр., XIII, 1954, 103); — Треба б лікаря для арештантки, — промовила вона байдуже до поручика (Досв., Вибр.,1959, 83).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 58.