А́РКУШ, а, ч.
1. Шматок якого-небудь тонкого і плоского матеріалу (паперу, фанери, картону і т. ін.) певної форми і розміру. Та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку (Шевч., II, 1953, 45); Перед Густавом лежав цілий аркуш, покритий цифрами (Фр., III, 1950, 75); Каргат вийняв з кишені аркуш паперу, обережно розгорнув і поклав на стіл (Шовк., Інженери, 1956, 150).
2. спец. Одиниця вимірювання обсягу книги, шо порівнює шістнадцяти сторінкам друкованого тексту. Називається воно [оповідання] "Тіні забутих предків", розміром буде трохи більше 3 аркушів друку (Коцюб., III, 1956, 402).
∆ А́вторський а́ркуш — друкований аркуш з визначеним числом знаків (звичайно 40 000), який служить одиницею виміру виконаної автором праці, обсягу твору.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 60.