АРЛЕКІ́Н, а, ч. Традиційний персонаж італійської "комедії масок", який у костюмі з різнокольорових клаптів і в чорній напівмасці виконував роль дотепного слуги-блазня. * У порівн. Він літав по залі, як справжній арлекін (Мик., II, 1957, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 60.