АРМАТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до армату́рник. Випускниця середньої школи.. добровольцем приїхала на ударну комсомольську будову, була арматурницею (Рад. Укр., 3.ІІІ 1963, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 60.