АРТИСТИ́ЧНО. Присл. до артисти́чний 2. Увечері я вже в нього [М. Горького], і ведемо безконечні літературні розмови, або він розказує (і розказує артистично) епізоди свого життя (Коцюб., III, 1956, 357); Винувато, але артистично прикриваючись удаваною ввічливістю, Любов Прохорівна бідкалася (Ле, Міжгір’я, 1953, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 63.