АСТРОНО́М, а, ч. Фахівець з астрономії. Ми цілим гуртом пішли на вечір до відомого астронома Мейєра (Коцюб., III, 1956, 334); Радянські астрономи пильно вивчали Сонце — найближчу до нас зірку (Наука.., 12, 1957, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 69.