АТАКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до атакува́ти. Піхота, атакована бронетранспортерами, опинилась у скрутному становищі (Гончар, III, 1959, 139); // атако́вано, безос. присудк, сл. Йона атаковано зо всіх боків: він мусить згодитися, щоб його дочку оглянули (Коцюб., І, 1955, 280).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 69.