АТЕЛЬЄ́, невідм., с. Майстерня маляра, скульптора, фотографа. Велике ательє, де хотіла сфотографуватись Марійка, було сьогодні зачинене (Донч., V, 1957, 222); // Майстерня одягу, взуття, головних уборів. Кімната перетворилася на справжнє ательє мод (Собко, Стадіон, 1954, 240).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 70.