АТРОФО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до атрофува́тися; // у знач. прикм. Після 60-річного віку кількість атрофованих нервових волокон збільшується (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 72.