АТРОФІ́Я, ї, ж.
1. біол., мед. Зменшення розмірів окремих органів або тканин організму, яке супроводиться занепадом їх життєдіяльності. Всяке тривале зниження виділення шлункового соку або припинення його виділення супроводиться атрофією слизової оболонки (Курс патології, 1956, 287).
2. перен. Втрата, притуплення якого-небудь чуття, властивості.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 72.