АШУ́Г, а, ч. У кавказьких народів — народний поет-співець. І молодість плуга, І шахти зоря — В натхненні ашуга, В струні кобзаря (Рильський, Мости, 1948, 45); Він чув, як бродячі гірські ашуги славлять небо і зорі, гори й долини, славлять любов і солов’я (Десняк, II, 1955, 478).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 74.