Що oзначає слово - "бабка"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


БА́БКА1, и, ж.

1. Те саме, що ба́ба1 и, 6, 7. Погляди внуків зверталися з тихим, цікавим подихом на бабку (Коб., І, 1956, 405); Івась занедужав… Усіх бабок понакликала [Уляна] (Мирний, І, 1954, 301).

2. Пестл. до ба́ба1 2. Вони регочуть. — Іди, кажуть, бабко, додому, ми не те міряємо… (Коцюб., II, 1955, 24).

БА́БКА2, и, ж. Одна з частин токарного верстата, призначених для закріплення оброблюваної деталі. Токарний верстат складається з таких частин: станини, передньої бабки, задньої бабки, підручника, або супорта (Стол.-буд. справа, 1957, 164).

БА́БКА3, и, ж.

1. У копитних тварин — суглоб над копитом ноги. Білограй звернув з дороги на стернище. Коні грузли по самі бабки (Мушк., Чорний хліб, 1960, 68); Для швидкоалюрних коней хорошими бабками вважаються довгі, сухі, з нормальним нахилом і міцними зв’язками (Конярство, 1957, 16).

2. Кістка цього суглоба, що вживається для гри.

БА́БКА4, и, ж. Коваделко, на якому здебільшого клепають коси. На бабці клепав собі щось замурзанв хлоп’ я (Головко, II, 1957, 222); Антін дістав з горища бабку, зняв свою стару косу і сів її клепати (Чорн., Визвол. земля, 1950, 58).

БА́БКА5, и, ж. Страва з локшини, рису, сиру і т. ін. Дуже популярні [для литовської кухні] другі страви з картоплі (бабки.., млинці картопляні) (Технол. пригот. їжі, 1957, 5).

БА́БКА6, и, ж. Хижа комаха з довгим тонким тілом і двома парами великих прозорих крил. До неї [маківки] раз у раз літа бджола. Бабок, метеликів над нею граб сила (Греб., I,1957, 54); А над стеблиною вже тремтить сітчастими крилами темно-синя й блискуча в сяйві сонця бабка! (Шиян, Гроза.., 1956, 667).

БА́БКА7, и, ж. Купка складених на полі снопів жита, льону і т. ін. Свіжовибраний льон вручну в’язали в снопи і розставляли їх у бабки для просушування (Колг. Укр., 6,1962, 32).

БА́БКА8, и, ж. Петелька, на яку застібають гаплик.

БА́БКА9, и, ж., діал. Подорожник. [Марина:] Ідіть лиш у поле та нар’віть бабок (Кроп., II, 1958, 318).

БА́БКА10, и, ж., діал. Гриб підберезник. Гайку, гайку, дай нам гриба і бабку! (Номис, 1864, № 340).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 76.