Бабник, ка, м.
1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. См. Баба 21.
2) = Бабинець. Подольск. г. Шейк.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 15.
Що oзначає слово - "бабник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.