БАГАТОЗНА́ЧНО. Присл. до багатозна́чний 3. Петро Григорович багатозначно замугикав від задоволення (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 175); До них підійшов Мечик Гайдай і багатозначно кахикнув (Донч., V, 1957, 324).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 80.