БАГАТОЛЮ́ДНО, присудк. сл. Про наявність великої кількості людей. Де раніше було багатолюдне, тепер стояли тільки де-не-де остовпілі люди та мекали вівці (Мак., Вибр., 1956, 419).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 81.