БАГАТОСТОРО́ННІЙ, я, є.
1. Те саме, що багатобі́чний. У своїй багатосторонній філософській діяльності В. І. Ленін велику увагу приділяв розвиткові теорії пізнання діалектичного матеріалізму (Ком. Укр., 4, 1960, 26).
2. Який охоплює кілька учасників. Створення Ради Економічної Взаємодопомоги у 1949 р. поклало початок багатосторонньому співробітництву спершу в галузі торгівлі, а потім в галузі виробництва (Ком. Укр., 9, 1962, 5); Багатостороння зустріч.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 82.