БАГАТІ́Й, я́, ч. Те саме, що бага́ч. Багатії, бач, раділи. Що багатше стали (Шевч., II, 1953, 51); Проти царів, проти багатіїв і духівництва.. його [Шота Руставелі] поезії люті! (Тич., III, 1957, 61); Хутір.. належав колись багатієві Карпові Куксі (Донч., І, 1956, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 79.