БАГНИ́СЬКО, а, с. Збільш. до багно́ 1, 2. Коли ротмістр ступив уже на багнисько. Кривоніс враз нахилився, блиснув зубами і мигцем проткнув ротмістрові груди (Панч, Гомон. Україна, 1954, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 84.