БАГРЯНИ́ЦЯ, і, ж. Довгий верхній одяг з дорогої тканини багряного кольору, який у старовину носили монархи. І в багряниці довгополій Ходив [Саул] по храмині, ходив (Шевч., II, 1953, 352); — Королівно, ясна панно, стану вашому належить багряниця і корона, а не ся буденна одіж (Л. Укр., І, 1951, 434).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 85.