Що oзначає слово - "баклажан"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


БАКЛАЖА́Н, а, ч.

1. Однорічна овочева рослина з плодами довгастої форми синього або фіолетового кольору. Баклажани та перці більш вибагливі до тепла, ніж помідори (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 87); [Ликерія Степанівна:] Он там, на грядках, Харитониха обполює баклажани (Кроп., II, 1958, 273).

2. Плід цієї рослини. Я ж полола й поливала твій город. Отже, будуть у тебе й сині баклажани, і огірки, і квасоля, і дині… (Тулуб, Людолови, І, 1957, 262).

3. рідко. Те саме, що помідо́р. На рундуках скрізь здорові купи червоних баклажанів (Н.-Лев., III, 1956, 264); На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять (Мик., II, 1957, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 92.