БАЛА́МКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. бала́мкати 1 і звуки, утворювані цією дією. Мідне баламкання наче пливе-хилитається в затужавілій тиші (Речм., Весн. грози, 1961, 322).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 94.