Що oзначає слово - "баланс"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


БАЛА́НС, у, ч.

1. бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, в якій зафіксовано цей підсумок. — У твоїх вікнах, на службі, ще світилося… — Баланс підбивали. Морока та й годі… (Кучер, Трудна любов, 1960, 520).

∆ Акти́вний бала́нс — підсумок, в якому прибутки перевищують витрати; Паси́вний бала́нс — підсумок, в якому витрати перевищують прибутки.

2. чого, який. Співвідношення між взаємозв’язаними частинами, сторонами чого-небудь, між тим, що надходить і що витрачається. В’яне вся рослина або окремі її частини. Основна причина — порушення водного балансу в рослині (Захист рослин.., 1952, 85); Серед радіоактивних елементів, розпад яких поповнює баланс тепла Землі, найважливіші уран, торій, калій, рубідій і самарій (Наука.., 1, 1957, 23); Докорінно поліпшено структуру паливного балансу; на нову технічну базу переведено електроенергетику (Резол. XXII з.., 1961, 12); Річна потреба колгоспу в кормах встановлюється на основі кормового балансу (Свинарство, 1956, 264).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 95.