БАЛЕТОМА́Н, а, ч. Людина, що захоплюється балетом як глядач і часто відвідує балетні вистави. Балетомани відбувають свого роду службу. Вони не пропускають жодного спектаклю (Моє життя в мист., 1955, 91)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 96.